ЗРАЗОК календарніх планов.doc

Інформація

про  підсумки  роботи

педагогічного  колективу  з  виконання

Закону  України  “ Про  мови ...”

 Реалізація Закону України  «Про мови» в ДЗОШ І-ІІІ ступенів № 113 здійснюється через вивчення предметів інваріантної та варіативної складової навчального плану. Предмет українська мова  та українська література є обов’язковим для вивчення в 1-11 класах.  Учнів, що  не   вивчають  українську  мову,  в  школі  немає. Варіативна складова навчального плану реалізується через проведення індивідуально-групових занять з української мови в 8 класі та проведення факультативів в 10,11 класах «Ділова українська мова».

На достатньому рівні організовано роботу щодо вивчення  української мови  через   позаурочні,  позакласні заходи, участь учнів у різноманітних конкурсах. Традиційними вже стали участь учнів  в конкурсі знавців української мови та літератури імені Петра Яцика (47% учнів), в міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (23% учнів), в Всеукраїнських учнівських олімпіадах з української мови та літератури (17% учнів). В листопаді 2012 року учні школи приймали участь в районному етнографічному фестивалі та представляли фрагмент календарно-обрядового свята  «Андріївські вечорниці». Проводяться загальношкільні свята за обрядовим календарем українського народу: День Святого Миколая, Андріївські вечорниці, Різдво, проводи зими.  Щорічно в листопаді місяці проходить Тиждень слов’янської писемності. Раз на рік кожний класний керівник обов’язково проводить один виховний захід українською мовою. Наприклад, «Символи моєї держави» (3 клас), «Мій край – моя історія жива» (9 клас), «Жити за законами держави» (7 клас).

         Державною  мовою  проводяться  засідання  педагогічних  рад,  збори  колективу, виробничі  наради,  семінари, педагогічні  читання. Щорічно в листопаді розглядається питання виконання Закону України «Про мови…» на нараді при заступниках директора.

Діловодство  і  ведення  документації,  взаємовідносини  з  державними, громадськими  органами  також  відбуваються  українською  мовою: тексти  оголошень  і  повідомлень, плакатів,  афіш, реклами  виконуються  як  російською,  так  і  українською  мовами.

Вчителі школи здійснюють передплату періодичних друкованих матеріалів виключно українською мовою. В класних кімнатах  та коридорах школи оформлені куточки символіки українського народу.

Вчителі  української  мови :

- систематично  працюють  над  підвищенням  рівня  грамотності  учнів,  навчаючи  державній  мові;

- формують  духовний   світ  учнів, цілісні  світоглядні  уявлення,   загальнолюдські  моральні  орієнтири  шляхом  залучення  через                мову  до    культурних  надбань  рідного  народу  і  людства  в  цілому;

- систематично  працюють  над  виробленням  у  школярів  умінь  і  навичок  комунікативно  виправдано  користуватися  засобами  мови  в  різних  життєвих ситуаціях  під  час  сприймання ,  відтворення  і  створення  висловлювань  з  дотриманням  українського  мовленнєвого  етикету ;

- надають  необхідну  методичну  допомогу  вчителям   у    складанні  державною  мовою  календарно-тематичного  планування;

- у  плануванні  роботи  звертають  увагу  на  необхідність  різнобічно  особистісного  і  мовного  розвитку  учнів,  якому  підпорядковуються   завдання  систематичного  вивчення  мови;

- привчають  учнів  до  складання  документів  в  офіційно-діловому  стилі  з     метою  подальшої  участі  у  науково-дослідницькій  роботі;

- організовують  проведення  позакласних  заходів  з  метою  ознайомлення  з  культурою  українського  народу ,  його  побутом.

При школі працю музей широкого історичного профілю. В ньому  представлені  експозиції   з  етнографії  та  історії  рідного  краю. Учні  школи  беруть  активну  участь  у  пошуковій  діяльності (група   «Пошук», група  лекторів-екскурсоводів),  проводять  екскурсії  для  учнів  школи, батьків, вчителів та  учнів  Петровського  та  Кіровського  районів.

  

           Директор школи                                                              О.М.Іговська

 

ДИДАКТИЧЕСКИЕ ИГРЫ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Проблема образования сводится не только к передаче учащимся определенной суммы знаний и навыков по предмету, но и реализации возможностей каждого предмета в развитии личности ребенка. “Отношение учащихся к математике характеризуется в основном снижением ее популярности… Вообще, 5-6 классы – “критический возраст” в математическом развитии. Стремление добиваться владения учащимися необходимыми вычислительными навыками, делает учебу однообразной, а курс математики не интересным.

Требуются сейчас иные, не традиционные подходы к формированию знаний, выработке умения усваивать их как можно эффективнее в одну и ту же единицу времени. От того как учителю удается:

1. пробудить потребность в познании

2. вызвать интерес учащихся к предмету, во многом зависят результаты обучения и воспитания.

В.А.Сухомлинский не раз напоминал о том, что каждый нормальный ребенок идет в школу с горячим желанием учиться, с огоньком любознательности и интереса. Очень важно сохранить этот интерес и пронести его через все школьные годы.

Среди различных путей воспитания у школьников интереса к учению одним из наиболее эффективных является организация их игровой деятельности на уроке.

Игра, учение. Труд являются основными видами деятельности человека. При этом игра готовит ребенка к учению и к труду. Глубоко ошибаются те, кто считает игру лишь забавой и развлечением. Дидактические игры хорошо уживаются с серьезным учением, т.к. они облегчают преодоление трудностей в усвоении учебного материала.

Урок – это живой творческий процесс, а всякому живому чужды статичность и однообразие. Урок должен рождаться каждый раз как маленькое чудо, вызывать удивление, открытие, удовлетворение. Это особенно важно в подростковом возрасте, когда еще формируются и определяются интересы к тому или иному предмету. Именно в этот период нужно стремиться раскрыть привлекательность изучаемого предмета. Этому способствует дидактическая игра на уроке математики, обладающая образовательной, развивающей и воспитательной функциями. На таких уроках вырабатывается внимание, сосредоточенность, умение самостоятельно мыслить, появляется тяга к знаниям, пополняется запас представлений, понятий, развивается фантазия, уверенность в своих способностях, развивается чувство товарищества, взаимовыручки.

Игры можно применять на всех ступенях обучения, но совершенно необходимо – в работе младшего и среднего звена.

Каждая игра помогает решить какие-то определенные задачи: дать такое-то знание, сформировать такое-то умение, развить такие-то функции мозга (внимание, память, мышление, речь), воспитывать черты личности (сообразительность, находчивость, коллективизм и т.д.).

При организации дидактических игр необходимо придерживаться следующих положений:

1.                             Правила игры должны быть простыми, точно сформулированными, а математическое содержание предлагаемого материала – доступно пониманию школьников. В противном случае игра не вызовет интереса и будет проводиться формально.

2.                             Игра должна давать достаточно пищи для мыслительной деятельности, в противном случае она не будет содействовать выполнению педагогических целей, не будет развивать математическую зоркость и внимание.

3.                             Дидактический материал, используемый во время игры, должен быть удобен в использовании.

4.                             При проведении игры, связанной с соревнованиями команд, должен быть обеспечен контроль за ее результатами со стороны всего коллектива учеников или выбранных лиц. Учет результатов должен быть открытым, ясным и справедливым.

5.                             Каждый ученик должен быть активным участником игры.

6.                             Легкие и более трудные игры должны чередоваться, если на уроке проводится несколько игр.

7.                             Игровой характер при проведении уроков по математике должен иметь определенную меру.

8.                             В процессе игры учащиеся должны математически грамотно проводить свои рассуждения, речь их должна быть правильной, четкой, краткой

9.                             Игру нужно закончить на данном уроке, получить результат. Только в этом случае она сыграет положительную роль.

При использовании дидактических игр и игровых элементов следует придерживаться:

• Определения места в системе других видов деятельности на уроке;
• Целесообразность использования их на разных этапах изучения различного по характеру математического материала;
• Разработка методики проведения дидактических игр с учетом дидактической цели урока и уровня подготовленности учащихся;
• Требования к содержанию игровой деятельности в свете идей развивающего обучения.

Дидактические игры хороши в системе с другими формами обучения, использование, которых должно в конечном итоге привести к решению следующих задач:

• учитель должен дать учащимся знания, которые соответствуют современному уровню развития науки;
• научить учащихся самостоятельно приобретать знания.

Требования к организации дидактических игр:

• игра должна основываться на свободном творчестве и самостоятельной деятельности учащихся;
• игра должна быть доступной для данного возраста, цель игры - достижимой, а оформление красочным и разнообразным;
• обязательный элемент игры – ее эмоциональность. Игра должна вызывать удовольствие, веселое настроение, удовлетворение от удачного ответа;
• присутствие элемента соревнования между командами или отдельными участниками;
• роль активности учащихся во время проведения игры;
• воспитательное, познавательное значение игры.

Роль учителя при организации дидактических игр и игровых элементов:

• положить начало творческой работе учащихся;
• контроль и руководство учителя не должны подавлять инициативу и самостоятельность детей;
• подготовить учащихся старшего возраста для проведения игр в 5 классе;
• подготовить контрольные карты

Игры могут быть предметом специальных занятий в кружках, математических вечерах, предметных неделях. Классифицируя математические игры в зависимости от игровой цели, можно выделить 3 типа игр:

• творческие игры;
• игры с раздаточным материалом;
• игры - соревнования.

Привожу некоторые примеры использования дидактических игр на уроках математики в 5-6 классах.

 

Игра «Соревнование художников»

 

На доске записаны координаты точек: (0;0),(-1;1),(-3;1),(-2;3),(-3;3),(-4;6),(0;8),(2;5),(2;11),(6;10),(3;9),(4;5),(3;0),(2;0),(1;-7),(3;-8),(0;-8),(0;0).

Отметить на координатной плоскости каждую точку и соединить с предыдущей отрезком. Результат – определенный рисунок.

Эту игру можно провести с обратным заданием: нарисовать самим любой рисунок, имеющий конфигурацию ломаной и записать координаты вершин.

Эта игра очень нравится учащимся.

 

Игра «Морской бой»

Эти игры развивают внимание, наблюдательность, сообразительность, ученики быстрее усваивают и убеждаются, что положение точки на плоскости определяется с помощью двух её координат.

 

Игра «Математическое лото»

  

Каждому ученику выдается конверт, в котором 1 большая карта с заданиями и маленькие, их больше, чем заданий. На маленьких – результаты вычислений. Ученик должен выполнить задание на большой карте и накрыть его ответом (результатом его вычислений). После выполнения всех заданий ученик переворачивает маленькие карточки и получает задание (если верно выполнены все вычисления). Например: определение целых чисел, правило сравнения, правило сложения, вычисление, деление, умножения целых чисел и др. Затем ученики выполняют полученные задания.

 

Игра «Магические квадраты»

А) В клетки квадрата записать такие числа, чтобы сумма чисел по любой вертикали, горизонтали была равна 0.

 

Б) Записать в клетки квадрата числа -1; 2; -3; -4; 5; -6; -7; 8; -9 так, чтобы произведение по любой диагонали, вертикали, горизонтали было равно положительному числу.

 

Игра «Забег по кругу»

 

 

На доске записана цепочка примеров, которые нужно выполнить строго по указанию стрелки. При правильном выполнении заданий получают первое число цепочки.

Эти игры помогают усвоить все действия с целыми числами, вычислительные навыки, сообразительность, внимательность.

Игра «Цветочек»

 

В листе цветка помещается дробь, которую нужно сложить, умножить, разделить, вычесть. Дроби, с которыми нужно произвести эти действия, записаны на лепестках цветка.

 

  

1) 1,5 ∙ 0,2

 

2) 3,75 ∙ 0,2

 

3) 3,4 : 0,2

 

4) 0,08 + 0,2

 

5) 4,02 + 0,2

 

6) 5,3 – 0,2

 

После того, когда ученики выполнят указанные действия, рисует на доске такой же цветок тот, кто первым выполняет все вычисления, только в лепестках пишет результаты вычислений.

 

Игра «Лучший счетчик»

 

Класс делится на три команды. Каждая выбирает «счетчика», который будет защищать свою команду. Примеры «счетчику» задают члены других команд до тех пор, пока он не собьется. Затем его сменяет «счетчик» другой команды. За каждый правильный ответ 1 очко. Побеждает команда, которая набрала больше очков. Условие игры – отвечать на вопросы быстро.

 

Игра «Индивидуальное лото»

 

В специальном конверте учащимся предлагается набор карточек. Обычно их больше, чем ответов на большой карте, которая тоже вложена в конверт. Например, на большой карте нарисовано 6 прямоугольников, а у ученика 7-8 карточек таких же размеров с записанными на них упражнениями. Ученик достает из конверта карточку, решает пример и накрывает ею соответствующий ответ. Карточки накладываются лицевой стороной вниз. Если все правильно, то обратные стороны наложенных карточек составляют какой-то условный шифр: рисунок, чертеж, букву. Эта игра способствует развитию интереса у учащихся. Ребят заинтересовывает, что получится при решении примеров.

 

	4,55+6+0,7 (Р)			28,53+1,47 (Р)				53,5 - 5 (З)
	4 + 1,25 (А)			61,3 - х, если х=8 (К)				4,4+3,5 (О)
		0,5+8-4,6 (Д)				(3,2 - 0,2)+6 (Я)

 

 

 

 

 

 

 

11,25 (Р)

5,25  (А)

48,5  (З)

Большая карта

 

 

 

 

Интеллектуальный марафон (математика, 5 класс)

1. Если буквы слова "кенгуру" расположить в алфавитном порядке, какая буква окажется на третьем месте?

1) К

2) Е

3) Н

4) Г

5) Р

 

2. Сутки на планете Тамагочи на 40 минут длиннее, чем на планете Земля. На сколько неделя на Тамагочи отличается от недели на Земле?

1) 4 ч 40 мин

2) 2 ч 20 мин

3) 7 ч 20 мин

4) 40 мин

5) 28 ч

 

3. Решите анаграммы:

1) чадаза

2) гурк

3) чул

4) мапряя

5) резоток

 

4. Расшифруйте "закодированные" слова:

1) и100рия

2) про100р

3) кис.

4) 3тон

5) о3цание

 

5. Вычислите площадь квадрата, периметр которого равен 36 см2

1) 12 см2

2) 18 см2

3) 81 см2

4) 36 см2

5) 25 см2

 

6. Выберите самое маленькое четырехзначное число, в записи которого все цифры разные.

1) 1023

2) 1234

3) 1203

4) 1032

5) 1203

 

7. Корень уравнения х – 12678 = 25349 равен

1) 35428

2) 12675

3) 38027

4) 2671

5) 28027

 

8. Найдите значение выражения CXXV – XXXV

 

1) CX

2) CXI

3) IC

4) IICV

5) XC

Индивидуальное лото

 

Тема: «Десятичные дроби»

Цель: закрепить знания учащихся на действия с десятичными дробями.

Организация урока. В игре участвует весь класс или подгруппа

Описание игры: в специальном конверте учащимся предлагается набор карточек. Обычно их больше, чем ответов на контрольной карте, которая тоже вложена в конверт. Например, на большой карте нарисовано 6 прямоугольников, а у ученика 7 -8 карточек таких же размеров с записанными на них упражнениями. Ученик достает из конверта карточку, решает пример и накрывает ею соответствующий ответ. Карточки накладываются лицевой стороной вниз. Если все примеры решены, верно, то обратные стороны наложенных карточек составят слово, рисунок, букву. Учитель, проходя по рядам, легко определяет результаты работы.

Примеры карточек.

0,5 · 3,46 ׃ 2	0,5 · 5,6 · 5	34,47 · 0,9 + 5,53 · 0,9
4 · 1,75	28,53 · 0,8 +1,47	2,8 · 1,5 – 0,1

 

 

13,56х – 2,86х, если х=0,4

7,86х + 2,14х, если х=0,02

13,56х + 6,44х, если х=0,6

 

 

7	24	36
2	22,4	12

 

   

Лучший счетчик

 

Темы: сложение и вычитание десятичных дробей, умножение и деление дробей.

Описание игры. Учитель объявляет, что на следующем занятии будет проходить игра под названием «Лучший счетчик». Дома каждый ученик должен  подобрать по теме три четыре примера для устного счета. Класс делится на три команды. В каждой команде выбирается «счетчик», который будет защищать честь команды. Примеры для устного счета предлагают «счетчику» члены других команд до тех пор, пока он не собьется. Затем его сменяет другой ученик из той же команды, и игра продолжается.

Число «счетчиков» для одного тура определяется по договоренности.

Побеждает команда, в которой было наименьшее число «счетчиков», решивших наибольшее количество примеров. Среди «счетчиков» устанавливается личное первенство.

По аналогии можно провести игру: «Слабое звено» на закрепления темы: «Чтение и запись десятичных дробей». В данном случае учитель предлагает сам или  «консультанты» карточки с записью дробей в письменном виде или словесном. Учащимся предлагается сидя за партами образовать «змейку» всех рядов или по рядам. Игра продолжается до тех пор, пока не определится разрыв «змейки». Так определяется «слабое  звено» в «змейке». Учащимся, которые разорвали «змейку» предлагаются дополнительные задания.

Карточки заранее готовятся учителем или учащимися дома, затем они смешиваются и даются учащимся для выполнения. ( Опыт составителей)

Такие задания даются в начале урока и служат своеобразной разминкой для дальнейшей работы.

1.

20. Написать какую – нибудь обыкновенную дробь, показать её числитель и знаменатель. Что они обозначают?

30. Какое число больше: 5/12 или 5/6? Доказать правильность своего ответа, используя рис.1.

40. Самое крупное животное на земле – синий кит, длина которого достигает 30м. Длина кашалота составляет лишь половину, а длина горбатого кита – 8/15 длины синего кита.  Какой длины бывает кит – кашалот и горбатый кит?

( задания выдается на красной карточке).

50. п/у Пирожные уложены в коробки по 10 штук. Продано 3% коробки. Сколько штук пирожных продано?

60. Какая часть сентября прошла до сегодняшнего дня? Какая часть осталась?

2.

20. Выразить в метрах: 3км80м, 128см,4см (выдается на красной карточке).

30. Сколько метров в километре, дециметре, сантиметре, декаметре, миллиметре? (выдается красная карточка).

40п/у. Выразить в сантиметрах и миллиметрах сумму: 6см5см + 3см7мм

50п/у. Вычислить:32дм – 20см

60 п/у. Длина отрезка 1м3дм5мм. Выразить её в миллиметрах, потом в метрах.

3.

20. Как произошло слово дробь?

30. Что представляет собой эталон метра и где он хранится?

40. Иногда о ком говорят: «Косая сажень в плечах» Как это понимать?

50. Поехал крестьянин с дочкой в город на ярмарку. Накупил он ей подарков разных: ленты яркие кружева тонкие, бусы блестящие, румяна алые и взял ещё 2 локтя ситца пестрого. Можно ли из этого ситца платье сшить?

                                    

Математическое лото

   Эта форма работы проводится при повторении изученного материала.

Описание:  в коробку, мешок помещают шарики (свернутые в трубочку бумажки, картонные карточки) с номерами тех пунктов учебника, которые повторяют.

Класс делится на группы (по рядам: мальчики – девочки).

Команды составляют по 4 – 5 вопросов  по каждому пункту. Учитель или помощник просит достать из коробки шарик показывает номер пункта. Соперники поочередно задают друг другу вопросы. Вопрос оценивается  от 1 – 3 балла. Затем подсчитывается сумма баллов у каждой группы и определяется победитель.

 

Математический лабиринт

Лабиринт – греческое слово, означает ход в подземелье. Лабиринт – запутанная сеть дорожек, ходов, сообщающихся друг с другом помещений.

Найдите выход из запутанного положения: последняя цифра ответа решенного примера дает начало следующего.

Может найти применение:

При обработки вычислительных навыков, при закреплении и проверки изученного материала, а также при проведении самостоятельной работы практически любой темы за курс 5 – 6 классов.

Рассмотрим данную игру на примере устного счета.

1) 36*34=1224

2) 42*101=4242

3) 295*999=294705

4) 58*11=638

5) 87*93=8091

6) 17*99=1683

7) 69*101=6969

8) 99*93=9207

9) 764*25=19100

10) 33*82=2706

Таким образом, выстраивается последовательность решенных примеров

1 – 4 – 8 – 7 – 9 – 10 – 6 – 3 – 5 – 1 или

4 – 8 – 7 – 9 – 10 – 6 – 3 – 5 – 1 – 4 или

8 – 7 – 9 – 10 – 6 – 3 – 5 – 1 – 4 – 8 и так далее.

 Учащимся можно одновременно предложить до 10 вариантов самостоятельной работы. Учителю очень легко осуществить проверку на глазах учеников (примеры даются без ответов).

Викторина

         Это занимательный элемент на уроке когда остается время или если дети выполнили план урока.

1. 1.     На какое число надо разделить 8, чтобы получить 2
2. 2.     Когда делимое и частное, равны между собой?
3. 3.     Все числа 2,5;  2,6;  2,7;  2,8;  2,9;  3,1;  3,2;  3,3; 3,4 обладают одной особенностью, связанной с округление чисел. Какую?
4. 4.     Одного человека спросили: «Сколько вам лет?» «Порядочно, - ответил он». – «Я старше некоторых своих родственников в 600 раз». Возможно ли это? (Да, если родственник -  младенец. Пусть, например ему 0,1 года, то есть 1,2 месяца, тогда 0,1.•600=60лет, что вполне допустимо.)
5. 5.     Разделить 5 яблок между пятью лицами так, чтобы каждый получил по яблоку и одно яблоко, осталось в корзине. (Один берет яблоко с корзиной)
6. 6.     Сколько будет трижды сорок  и пять?
7. 7.     В комнате четыре угла. В каждом углу сидит кошка. Напротив каждой кошки по три кошки. На хвосте каждой кошки по оной кошке. Сколько же всего кошек в комнате?(4 кошки)
8. 8.     Когда делимое и частное будут равны?

 

Логическая задача

Такие задачи можно включать при изучении тем:  по статистики и теории вероятностей

Подготовка: заранее вывешивается таблица

Задача. В кругу сидят Иванов, Петров, Карпов, и Марков. Их имена: Андрей, Сергей, Тимофей, и не Андрей;

1. 1.                 Иванов не Алексей и не Андрей;
2. 1.                 Сергей сидит между Марковым и Андреем;
3. 2.                 Карпов не Сергей и не Алексей;
4. 3.                 Петров сидит между Карповым и Андреем.

Кто есть кто?

Таблица.

 

	Иванов	Петров	Марков	Карпов
Иванов
Петров
Марков
Карпов

 

 

Логический    практикум

      Комментируя какую – нибудь самостоятельную работу или контрольную учитель говорит ученику:  «Не уверен друг мой, что эта оценка окажется для тебя  неприятной» Затем предлагается ученику выбрать из пяти вариантов ответ, который он  имел ввиду:

1. Уверен, что эта оценка будет тебе приятной.
2. Уверен, что эта оценка будет тебе неприятна.
3. Уверен, что эта оценка не будет тебе приятной.
4. Похоже, что эта оценка будет тебе приятной.
5. Похоже, что эта оценка будет тебе неприятна?

 

Игра «Счастливый   случай»  6 класс.

Цель: формирование интереса  к математике, развитие кругозора.

Задачи: Развивать внимание, тренировать память, учить учащихся быстро думать и принимать правильное решение, воспитывать чувство взаимовыручки.

1 гейм

Вопросы каждой команде задаются по очереди.

1. Как найти неизвестное делимое?   Как найти неизвестный делитель?

2. Бежала тройка лошадей. Каждая лошадь пробежала 5км. Сколько проехал ямщик? (5км.)

Шла старуха в Москву. Навстречу ей 3 старика. Сколько человек шло в Москву? (1 старуха).

 З.Чему равна 1/4 часть часа? (15мин.)

Какую часть часа составляют 20минут? (1/3).

4. Как называют 1 кубометр воды? (тонна)

Как называют объем 1кг воды? (литр)

2 гейм

Кто вперед из команд ответит на вопрос?

1 .Чему равен угол в квадрате? (90)

2.Единица измерения скорости на море (узел)

З.Что легче: 1кг ваты или 1кг железа? (одинаково) 4.Число разрядов в классе (три)

5.Найти 1 процент рубля (1 коп)

6.Прибор для построения окружностей (циркуль)

7.К натуральному числу справа приписали три нуля. Во сколько раз увеличилось число? (в 1000)

8.Как называется первая координата точки на плоскости? (абсцисса)

9.Наименьшее натуральное число. (1) 10.Наименьшее простое число. (2)

3 гейм Ты мне - я тебе

Ученики готовят дома заранее вопрос и ответ.

4 гейм

Темная лошадка.

Вытягивают номера вопросов из мешка. Номер 7 - счастливый случай.

1 .Дайте определение понятию «процент».

2.К однозначному числу, большему нуля, приписали такую же цифру. Во

сколько раз увеличилось число? (в 11)

3.Число, обращающее уравнение в верное числовое равенство (корень

уравнения).

4.Отрезок, соединяющий точку окружности с центром ( радиус)

5.Площадь прямоугольника 36 кв.см. Чему равна сторона квадрата с такой же площадью? (6см).

6.Разделите сто на половину.(200).

7. Счастливый случай.

8.Формула площади прямоугольника со сторонами х и у.

5 гейм. Дальше - дальше.

За одну минуту надо дать как можно больше правильных ответов.

1 .Первая буква греческого алфавита (альфа)

2.Может ли при умножении получиться ноль? (да)

З.Чему равно 13*25*0*0,7? (0).

4.Единица массы драгоценных камней (карат).

5.Прибор для измерения углов (транспортир).

6.Чему равна сумма углов квадрата? (360).

7.Как называется вторая координата точки на плоскости? (ордината).

8.Чему равна длина окружности?

9.В чем измеряются углы? (в градусах).

10.Равенство, содержащее букву (уравнение).

11.9*8=? (72).

12.Чему равен 1 пуд? (16кг).

13.Одно яйцо вкрутую варится 5 минут, а 5 яиц? (5мин)

14.0,25* 100=? (25).

15.Как называются отрезки, которые никогда не пересекаются? (параллельные).

16.Каким действием находится дробь от числа? (умножением).

17.Может ли при делении получиться ноль? (да).

18.Дано 8. Найти ему противоположное (-8).

19.Назвать число, обратное 12.(1/12)

20.Что такое разность чисел? (результат вычитания).

21.Назвать самое меньшее число, кратное 7.(7).

22 .Как называются прямые, пересекающиеся под углом 90 градусов? (перпендикулярные).

23 .Что такое пропорция? (равенство двух отношений.)

24.Что называют подобными слагаемыми? (Слагаемые, имеющие одинаковую

буквенную часть.)

25.Сколько граней у куба? (6)

26.Сколько сторон у треугольника? (три).

 27.Чему равен развернутый угол? (180).

 28.Чему равна сумма углов треугольника? (180).

29.Как называют число, которое складывают? (слагаемое).

30.Луч, который делит угол пополам (биссектриса).

Подведение итогов. Слово жюри.

Игра для учащихся 5-х классов "Кто хочет стать отличником?"

 

Валеева Лариса Ранифовна, учитель математики

 

Статья отнесена к разделу: Преподавание математики, Внеклассная работа

 

 

Игра «Кто хочет стать отличником?»

Порядок игры:

1.Отбор игроков среди присутствующих.

Условия игры:

• 15 вопросов
• 4 подсказки:
• помощь друга;
• помощь компьютера;
• помощь двух мудрецов.

 

После ответа на 5-й вопрос игрок получает первую пятерку (несгораемую).

После ответа на 10-й вопрос получает вторую пятерку (несгораемую).

После ответа на 15-й вопрос получает третью пятерку и звание отличника.

Ведущий читает вопросы и варианты ответов по вопроснику, а игрок имеет возможность видеть эти вопросы и варианты ответов на экране.

Если игрок ошибся, то он выбывает из игры, заработав или не заработав пятерки, а оставшиеся вопросы можно задавать зрителям. За каждый правильный ответ можно давать жетоны. Кто наберет больше жетонов, тот участвует в следующей игре.

Вариант 1.

1. Как называется учебное время между каникулами?

А. Тайм; В. Четверть; С. Семестр; Д. Период.

2. Сколько длится большая перемена?

А. 15 минут; В. 20 минут; С. 10 минут; Д. 25 минут.

3. Сколько часов в сутках?

А. 25 часов; В. 23 часа; С. 26 часов; Д. 24 часа.

4. Сколько дней в феврале?

А. 28; В.30; С. 31; Д. 33.

 

5. Как называется 11-й месяц?

А. Декабрь; В. Ноябрь; С. Октябрь; Д. Январь.

6. В 1 т:

А.100 кг; В.1000 кг; С.10 кг; Д.10 000 кг.

7. Сумма – это результат:

А. Умножения чисел; В. Деления чисел; С. Сложения чисел; Д. Вычитания чисел.

8. 524 – это:

А. 5 сотен 2 единицы 4 десятка; В. 5 сотен 2 десятка 4 единицы;

С. 5 десятков 2 сотни 4 единицы; Д. 5 единиц 2 сотни 4 десятка.

9. Сколько будет 256х0?

А. 256; В. 2560; С. 0; Д. 2056.

10. У квадрата:

А. Все стороны разные; В. Противоположные стороны равны;

С. Все стороны равны; Д. Три стороны равны.

11. Сколько будет 7х8?

А. 72; В. 63; С. 64; Д. 56.

12. На сколько 20 больше 4?

А. на 24; В. На 16; С. На 5; Д. на 80.

13. У равностороннего треугольника:

А. Все стороны равны; В. Все стороны разные; С. Есть прямой угол; Д. Все стороны равны.

14. В прямоугольном треугольнике:

А. Все углы прямые; В. Два угла прямые; С. Один угол прямой; Д. Все стороны равны.

15. Произведением каких чисел можно представить число 42?

А. 6и6; В. 4и10; С. 7и 6; Д. 7и 7.

 

Вариант 2.

1. Как называется промежуток времени между четвертями?

А. Перемена; В. Отпуск; С. Пересменка; Д. Каникулы.

2. Сколько минут идет урок?

А. 45 минут; В. 50 минут; С. 40 минут; Д. 35 минут.

3. Сколько дней в неделе?

А. 6 дней; В. 8 дней; С.5 дней; Д. 7 дней.

4. Сколько лет в веке?

А. 10; В.100; С. 200; Д. 1 000.

5. Как называется 4-й месяц?

А. Май; В. Апрель; С. Июнь; Д. Март.

6. В 1цт:

А.10 кг; В.1000 кг; С.100 кг; Д.10 000 кг.

7. Разность – это результат:

А. Умножения чисел; В. Деления чисел; С. Сложения чисел; Д. Вычитания чисел.

8. 732 – это:

А. 7 сотен 3 единицы 2 десятка; В. 7 сотен 3 десятка 2 единицы;

С. 7 десятков 3 сотни 2 единицы; Д. 7 единиц 3 сотни 2 десятка.

9. Сколько будет 24х1?

А. 241; В. 24; С.23; Д. 124.

10. Луч – это часть прямой, ограниченная:

А. С двух сторон; В. С одной стороны;

С. С трех сторон; Д. С четырех сторон.

11. Сколько будет 7х9?

А. 64; В. 56; С. 63; Д. 72.

12. Во сколько раз 20 больше 4?

А. в 16 раз; В. В 5 раз; С. В 24 раза; Д. в 80 раз.

13. В остроугольном  треугольнике:

А. Два угла острые; В. Один угол прямой; С. Есть тупой угол;  Д. Все углы острые.

14. . В треугольнике могут быть:

А. Два тупых угла; В. Четыре тупых угла; С. Три тупых угла;  Д. Один тупой угол.

15. Суммой каких чисел можно представить число 35?

А. 10 и 15; В. 24 и 5; С. 15 и 20; Д. 14 и 7.

 

Сказочная математика

ВАРИАНТ № 1.

 

1. Собралась Баба Яга на шабаш. Чем удивить подружек? Решила Баба Яга испечь громадный пирог с лягушками. Открыла кулинарную книгу и прочитала, что на приготовление маленького пирожка с лягушками (всего1,5 кг) требуется 33 лягушки. Стала Баба Яга считать, сколько же лягушек заказать кикиморам, чтобы испечь громадный пирог весом35 кг, да так до сих пор и считает. Помоги Бабе Яге: посчитай, сколько лягушек потребуется на такой пирог.

 

2. Не хотела Василиса Прекрасная выходить замуж и задала глупым своим женихам "неразрешимую" задачу: "15 раз по 15 синиц смогут очистить мой лес от гусениц за 15 лет. Сколько лет потребуется 3 раза по 3 синицам, чтобы проделать ту же работу?" А ты сможешь решить эту задачу?

 

ВАРИАНТ № 2.

 

1. Имел Царь Василий Пупкин громадное царство, и было в нем 7 лесов и 7 морей. Полжизни воевал Василий, чтобы увеличить свои богатства, и удалось ему расширить свои владения: теперь у него уже 33 леса и 33 моря. Задумался царь, какую же стражу теперь ему требуется содержать, чтобы охранять все это и поддерживать порядок в царстве? Призвал своих мудрецов (а в их числе и ты) и велел посчитать количество стражи: если раньше ему хватало 119 тысяч стражников, то сколько требуется теперь?

 

2. Спорят Леший с Кикиморой: -Чьё болото? - и пришли за разрешением спора к Бабе Яге, а Баба Яга задала им задачу - кто правильно ответит, тот и владелец болота: "Ваше болото Водяной выпьет за 77 дней, а змей Горыныч имеет голов в 7 раз больше, чем Водяной, да каждая из них пьет в 33 раза медленней. Сколько дней Змею Горынычу пить ваше болото?" Что им отвечать?

 

ВАРИАНТ № 3.

 

Ужинали вместе Змей Горыныч и Кощей Бессмертный и решали давний спор: кому свататься к Бабе Яге? Спорили они спорили и решили, что свататься будет тот, кто умнее, и решит задачу другого. Решите эти задачи:

 

1. Змей Горыныч - Кощею Бессмертному: "Лететь мне от своего царства до Бабы Яги 3 дня и 3 ночи, а расстояние между нами 33 раза по 33 версты. Сколько же мне лететь от своего царства до тебя, если между нами все полные 3993 версты?"

 

2.Кощей Бессмертный - Змею Горынычу: "Богат я, Змей Горыныч, да нет у меня кареты, чтобы ехать свататься, а мастер просит за карету 144 золотых перстня по144 унциикаждый. Перстни у меня есть, да только мне проще отдать цепями. Сколько же мне нужно отдать цепей, если каждая весит324 унции?"

 

ВАРИАНТ № 4.

 

1. Расчесывает Василиса Прекрасная свои чудесные кудри и считает: "Живу я в этом новом замке уже 25 раз по 25 дней и успела обломать о свои кудри 44 гребня. Сколько же гребней мне заказывать золотому мастеру на следующие 5000 дней?"

 

2. Решает Водяной вопрос об охране болота, так как многие старые жабы просятся на покой и подросли молодые лягушата. Каждая старая жаба квакает 24 раза в день, и каждый ее квак длится по 2/3 глухариной песни. Молодые лягушата квакают чаще - 33 раза в день, да каждый их квак длится всего 0,1 глухариной песни. Сколько молодых лягушат призвать на действительную службу, чтобы болото охранялось так же оглушительно, если на пенсию подали заявление 33 старых жабы?

В ходе игры вырабатывается быстрота вычислений, внимательность, сообразительность.

Основным в дидактической игре на уроках математики является обучение математике. Игровые ситуации лишь активизируют деятельность учащихся, делают восприятие более активным, эмоциональным, творческим. Создание игровых ситуаций на уроках повышает интерес к предмету, вносит разнообразие и эмоциональную окраску в учебной работе, снижает утомление, развивает внимание, взаимопомощь.

Дидактические игры влияют на повышение качества знаний, умений и навыков учащихся, развитие умственной деятельности.

 

 

 

 

 

АЛФІМОВ Д.В., Наукова скарбниця освіти Донеччини № 2 (9)’2011

доцент кафедри управління освітою
Донецького національного університету,
директор Донецького бізнес-ліцею,
кандидат педагогічних наук, доцент

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОНІТОРИНГУ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВАННЯ

У статті розглядається роль моніторингу з метою відстеження ефективності виховання
лідерських якостей школярів. Розкривається програма моніторингу, мета, завдання, етапи
організації моніторингу. Визначаються вимоги до проведення моніторингу, функції моніторингу.
Ключові слова: моніторинг, функції, програма моніторингу.
В статье рассматривается роль мониторинга с целью отслеживания эффективности
воспитания лидерских качеств школьников. Раскрывается программа мониторинга, цель, задачи,
этапы организации мониторинга. Определяются требования к проведению мониторинга, функции
мониторинга.
Ключевые слова: мониторинг, функции, программа мониторинга.
In the article the role of introduction of monitoring is examined in watching of efficiency of education of
leader qualities of schoolboys. The monitoring program, purpose, tasks, stages of organization of monitoring,
opens up. Determined requirement to the leadthrough of monitoring, monitoring function.
Keywords: monitoring, functions, monitoring program.

ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ШКОЛЯРІВ

Постановка проблеми в загальному виді та її зв’язок з важливими науковими та
практичними завданнями. Ураховуючи інтереси суспільства, «Національна доктрина розвитку освіти» визначає стратегічні напрями і наголошує на необхідності «підвищення якості освіти, оновленні її змісту та форм організації навчально- виховного процесу» [2]. Водночас держава бере на себе функції забезпечення моніторингу освітнього
процесу шляхом регулярного збору інформації, об’єктивного аналізу та прийняття відповідних рішень. Отже, основним засобом вивчення якості шкільної освіти є моніторинг, система інструментарію якого здатна оцінити ефективність освітнього процесу та передбачити подальші кроки до її підвищення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковане вирішення даної проблеми
і на які спирається автор. У 90-х роках ХХ століття інтерес до моніторингу в педагогічній науці та практиці активізується. Сучасні дослідження проблем моніторингу вивчають: ефективність роботи початкових шкіл (Дж. Уілмс та ін.); рівень розвитку моніторингу в межах загальноосвітніх навчальних закладів (А. Вілохін, А. Ісаєва, В. Кальней, Г. Сігеєва, Дж. Уілмс, С. Шишов та ін.); організацію поточного відслідковування системи набутих знань, умінь і навичок учнів (В. Аванесов та ін.); оцінювання навчальних програм (Д. Кемпбелл та ін.); добір еквівалентних груп, класів для вивчення ефективності експериментальних і контрольних шкіл (Ч. Тедлі та ін.); управління якістю освіти (М. Поташник);управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій (Д. Матрос, Д. Полев, Н. Мельникова та ін.); удосконалення організації освітнього процесу (Л. Мойсеєва та ін.) та інші.

Натомість недостатньо розроблені підходи до виявлення критеріїв оцінювання лідерських
якостей школярів початкової, середньої, старшої шкіл, механізмів моніторингу та процесів його використання. Тому завдання дослідження полягає в аналізі наукових підходів до використання моніторингу як засобу вивчення лідерських якостей школярів; у висвітленні процесу організації підготовки та застосування моніторингу; визначенні функцій моніторингу; інформаційному забезпеченні розробки та реалізації моніторингу.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується
стаття. У сучасному розумінні моніторинг виконує роль процесу діагностування. Однак
вимагає уточнення те, що діагностика не займала провідного місця у практиці шкільної освіти. Нерідко такі проблемні моменти шкільного життя, як міжособистісні стосунки,
особистісний розвиток учнів, розвиток їх ділових, лідерських якостей, рівень навчальної мотивації та рівень тривожності, згуртованість колективу вирішувалися емпіричним шляхом, без урахування наукових підходів. Відтак, виникає невідповідність між реально існуючою практикою та вимогами суспільства до якості шкільної освіти. Упровадження педагогічного моніторингу дозволить психологізувати лідерські якості учнів, що підвищить рівень сформованості цих якостей. Формулювання цілей статті – визначити мету, завдання, процедури організації моніторингу як забезпечення ефективності виховання лідерських якостей школярів. Виклад основного матеріалу. У педагогіці моніторинг має свої етапи становлення й розвитку.
Інтерес до моніторингу як явища педагогічного процесу вперше виникає в 30-ті роки ХХ століття. Шлях становлення та розвитку моніторингу у світовій системі педагогіки, за дослідженням О. Локшиної, пройшов три етапи. Перший етап становлення (30-50-ті роки),
посилаючись на американського вченого Р. Тайлера, дослідниця відзначає як такий, що
«вперше акцентував увагу на можливості системного підходу в галузі моніторингу,
починаючи від адекватного структурування змісту освіти і закінчуючи ефективними процедурами оцінювання навчальних досягнень учнів з основних дисциплін з урахуванням не лише отриманих знань, а й набутих умінь і навичок».

Другий етап (60-70-ті роки) пов’язаний з діяльністю групи вчених Центру порівняльних
досліджень у галузі освіти (США), яка ініціює проведення міждержавних моніторингових
досліджень шляхом тестування навчальних досягнень учнів. 80-90-ті роки (третій етап) – це час завершення формування моніторингу як цілісної системи, що включає збір даних на різних рівнях освіти, ураховує контекстуальну інформацію, ресурсний внесок, освітній процес та освітні результати і передбачає інтерпретацію отриманих фактів з метою вироблення плану подальших дій. Отже, поняття «моніторинг» вивчається й використовується в межах різних сфер науково- практичної діяльності, у тому числі й педагогічної. Водночас необхідно відзначити, що окремі аспекти цієї важливої проблеми ще потребують вивчення. У наукових дослідженнях та в педагогічній практиці вже склалися вимоги до проведення моніторингу, враховані і в нашому дослідженні:

• об’єктивність: максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, урахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення однакових умов для всіх учасників навчально-виховного, навчально-пізнавального процесу, навчальної діяльності та самостійної роботи (керівників, учителів, класних керівників, школярів);
• валідність: повна й всебічна відповідність контрольних заходів змісту діяльності (анкетування, спостереження, бесіда, діагностичні методики, чіткість критеріїв виміру й оцінки);
• урахування психолого-педагогічних, вікових рис учителя, класного керівника, школярів під час навчання в загальноосвітній школі (можливості у підготовці та в загальному розвитку особистості, якостей особистості, творчості, самостійності, реалізації життєвих планів та професійного, практичного становлення особистості);
• систематичність:проведення моніторингу забезпечення неперервності в певній послідовності та за відповідною системою (на послідовних, взаємопов’язаних етапах, на стадіях організації, самоорганізації забезпечення неперервності);
• гуманістична спрямованість моніторингу забезпечення неперервності: створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу неперервності виховання лідерських якостей школярів мали стимулюючий характер.

У дослідженні враховувалися особливості функцій моніторингу забезпечення неперервності виховання лідерських якостей учнів:

1. Інформаційна: як можливість аналізу джерел результативності у забезпеченні неперервності. На основі системного аналізу інформації відбувається управління і самоуправління в ході організації і самоорганізації виховання лідерських якостей школярів. При такому аналізі фіксуються досягнення учнів, учителів, значна увага приділяється вивченню особливостей розвитку лідерських якостей школярів.

2. Пошуково-дослідницька: передбачає забезпечення наступності всіх суб’єктів навчально-
виховного процесу, сприяє підвищенню професійної культури керівників, учителів, навчальної культури та культури лідера-школяра. Дослідницька настанова в забезпеченні
неперервності виховання лідерських якостей школярів є основою розвитку компетентності,
діяльності та розвитку особистості, учнівської самостійності, творчості в навчальній діяльності, у ході допрофесійної і початкової професійної підготовки, реалізації життєвих
планів, професійного вибору, практичного становлення особистості.
3. Формувальна: запровадження моніторингу забезпечення неперервності виховання лідерських якостей школярів в практику роботи загальноосвітньої школи дозволяє більш ефективно організувати навчально-виховний процес, формувати творчу навчальну діяльність учнів. Спираючись на результати моніторингової оцінки процесу забезпечення
неперервності, підбираються методи й прийоми індивідуального впливу, методи ускладнення завдань, завдяки чому ефективно реалізується індивідуальна життєва та професійна траєкторія учня, а проблемні аспекти постійно перебувають в зоні уваги учителів та
самої учнівської молоді.
4. Коригувальна: ця функція тісно пов’язана з попередньою. Спрямованість моніторингу
забезпечення неперервності на вивчення стану розвитку лідерських якостей учнів передбачає виявлення і фіксацію непрогнозованих, несподіваних результатів навчально-виховної діяльності. Тому коригувальна функція допомагає усунути негативні моменти у діяльності школярів, учителів тощо.
5. Системотвірна: потребує проведення моніторингу на основі системно-цілісного підходу.
6. Прогностична: моніторинг неперервності спрямований не тільки на вивчення стабільного розвитку лідерських якостей школярів на різному віковому етапі, а й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій їх розвитку. Отже, можна констатувати, що моніторинг забезпечення неперервності та наступності підпорядкований вивченню результатів, ефективності, якості підвищення рівнів лідерських якостей школярів.

Програма проведення моніторингу Теоретичне дослідження та аналіз практики з проблеми забезпечення неперервності виховання лідерських якостей школярів показали, що необхідною є апробація особистісно орієнтованої технології виховання лідерських якостей школярів шляхом моніторингу, оцінювання рівнів сформованості лідерських якостей учнів
початкової, середньої, старшої школи.
Мета моніторингу. Доведення на емпіричному рівні позитивної значущості та ефективності
запровадження обґрунтованої особистісно орієнтованої технології виховання лідерських якостей школярів.
Завдання проведення моніторингу:
1. Запровадити моніторинг забезпечення неперервності виховання лідерських якостей
школярів.
2. Відстежити сформованість рівнів лідерських якостей школярів початкової, середньої, старшої школи.
3. Підібрати ефективні методики визначення рівнів сформованості лідерських якостей учнів.
Методи і конкретні методики проведення моніторингу: методами проведення моніторингу
забезпечення неперервності виховання лідерських якостей школярів обрані такі: бесіда,
спостереження, анкетування.
Терміни проведення моніторингу: вересень 2005 р. – червень 2010 р.
Етапи моніторингу. У дослідженні моніторинг забезпечення неперервності виховання лідерських якостей школярів здійснювався в три етапи.
Перший етап – підготовчий, який передбачав вибір цілей, визначення об’єктів, установлення терміну проведення, вивчення стану забезпечення неперервності.
Другий етап – практичний, суть якого полягала у зборі інформації шляхом відповідних
методів та засобів, проведення заходів, видів контролю щодо апробації особистісно
орієнтованої технології виховання лідерських якостей школярів.
Третій етап – аналітичний, під час якого відбувалося оброблення отриманої інформації, її
систематизація, аналіз даних, формулювалися висновки та рекомендації.
І етап (підготовчий), що проводився у 2005- 2006 навчальному році, передбачав: відстеження рівнів сформованості лідерських якостей школярів початкової, основної, старшої школи забезпеченням неперервності шляхом проведення моніторингу.
Метою було вивчення рівнів сформованості лідерських якостей учнів. Об’єкти дослідження –загальноосвітні школи, школи нового типу. Інформація отримувалася шляхом проведення діагностичних методик, анкетування, бесіди, спостережень із подальшим обробленням даних.

II етап (практичний) відбувався протягом 2006- 2009 рр. Завдання етапу:

• Врахувати попередній традиційний стан володіння теорією неперервності виховання лідерських якостей школярів, практикою її забезпечення у досвіді всіх суб’єктів загальноосвітнього навчального закладу.
• Апробувати особистісно орієнтовану технологію виховання лідерських якостей школярів.
• Узагальнити отримані результати, зробити висновки.

Етап апробації був поділений на три підетапи. Протягом першого підетапу (2006-2007 рр.)
наші зусилля були спрямовані на підготовку всіх суб’єктів за такими напрямками: неперервність виховання лідерських якостей школярів;
теоретичні уявлення та практичний досвід керівників, учителів у контексті забезпечення
неперервності; поняття «ефективне виховання лідерських якостей школярів»; принципи і
закономірності виховання лідерських якостей школярів в контексті неперервності; специфіка виховання лідерських якостей школярів у сучасній загальноосвітній школі.
Основна увага приділялася усвідомленню принципів, закономірностей виховання лідерських якостей школярів, запровадженню особистісно орієнтованої технології виховання лідерських
якостей школярів та механізмів забезпечення динаміки неперервності виховання лідерських
якостей учнів.
На другому підетапі (2007-2008 рр.) зусилля були спрямовані на усвідомлення: змісту і
структури лідерських якостей особистості школяра; критеріїв ефективного виховання
лідерських якостей школярів, забезпечення наступності; характеристику сучасних концепцій і практичного досвіду виховання лідерських якостей школярів.
Протягом третього підетапу (2008-2009 рр.) розглянуто забезпечення ефективного впровадження педагогічної технології виховання лідерських якостей учнів на різних ступенях навчання у загальноосвітній школі; апробовано особистісно орієнтовану технологію виховання лідерських якостей школярів; відстежувалися результати суб’єктів навчально-виховного процесу у забезпеченні неперервності; усвідомлювалися зміст, переваги та значущість забезпечення неперервності виховання лідерських якостей учнів.
Обговорення результатів апробації змісту особистісно орієнтованої технології вихованнялідерських якостей школярів відбувалося у різних формах методичної роботи, на педагогічних нарадах, відкритих заняттях, через обмін досвідом, шляхом інтерактивних методів, впровадження інновацій, консультацій тощо.

Розглянемо зміст третього етапу (аналітичний), що проходив протягом 2009-2010 навчального року в загальноосвітніх школах і школах нового типу. Основний методичний інструмент був той же, але зміст етапу відрізнявся: додатково відстежувалися творчі професійні досягнення вчителів, творчі портфоліо учня-лідера на кожному ступені навчання.
Головною метою цього етапу було вивчення позитивної значущості та переваг запровадження особистісно орієнтованої технології виховання лідерських якостей школярів, забезпечення неперервності виховання.
Базою проведення моніторингу були: Донецька багатопрофільна гімназія № 150, Макіївська
гімназія, Макіївська загальноосвітня школа № 57, ліцей при Донецькому національному
університеті, Донецький бізнес-ліцей.
Результатами моніторингу забезпечення неперервного виховання лідерських якостей
школярів вважалися рівні сформованості лідерських якостей учнів початкової, середньої,
старшої школи. Управління в апробаційному забезпеченні неперервності відбувалося в межах учнівського колективу – становлення учня як лідера.
Висновки й перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Отже, моніторинг
вивчається й використовується в межах різних сфер науково-практичної діяльності, у тому числі й педагогічної. Перспективами подальшого педагогічного дослідження можуть бути:
виявлення передового педагогічного досвіду, його узагальнення та розповсюдження; ефективне використання кваліфікації вчителя, практичного досвіду та працездатності; відкриття нових проблемних ситуацій; планування роботи методичного об’єднання вчителів, класних керівників; створення ситуації, за якої сам учитель зацікавлений у незалежній об’єктивній оцінці своєї праці щодо виховання лідерських якостей школярів; забезпечення механізмами регулювання цілей та шляхів їх досягнення; виявлення помилок
у цілях, планах, нормах, що встановлені адміністрацією школи; можливість для вчителів,
батьків побачити об’єктивну картину навчально- виховного процесу тощо.